Самооцінювання

Довідка про результати вивчення

 

       З метою ефективного планування педагогічними працівниками своєї діяльності, реалізації Державних освітніх стандартів, вимог Концепції Нової української школи, виконання навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі у ліцеї щорічно видається наказ із рекомендаціями щодо складання календарно-тематичного планування з предметів (наказ № 81-о від 31.08.2023 року «Про підготовку вчителями закладу календарно-тематичного планування на 2023/2024 навчальний рік»).

    Усі вчителі мають календарно-тематичне планування навчально- програмового матеріалу для кожного класу (паралелі) відповідно до  освітньої програми ліцею, чинних навчальних програм та тих, які розроблені  на  основі  модельних.

   Під  час  складання  календарно-тематичних планів ураховуються особливості окремих класів, їхня профільність (поглиблене вивчення предметів), спеціалізація (реалізації освітнього науково-педагогічного проєкту «Інтелект України», інноваційного освітнього проєкту «Я дослідник 2.0»; індивідуальна форма навчання, інклюзивні класи).

  Укладаючи календарно-тематичне планування, педагоги забезпечують його синхронізацію з навчальною програмою, дотримуються вимог щодо відповідності кількості годин викладання з робочим навчальним планом освітньої програми закладу, визначене місце кожної теми в річному курсі й місце кожного уроку в темі та ключові компетентності, які розвиваються на занятті, передбачено проведення контрольних, практичних, лабораторних робіт, а також інших обов’язкових видів контролю без перевантаження учнів, ураховано організацію різних форм проведення навчальних занять  (очна, онлайн, змішана).

    Під час роботи над документом, який визначає педагогічну діяльність учителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання, педагогічні працівники ліцею використовують такі джерела: рекомендації Міністерства освіти і науки України – 89% респондентів; зразки, що пропонуються фаховими виданнями – 53%, використовують власний досвід – відповідно 75% опитаних. 56% опитаних педагогічних працівників розробляють календарно-тематичне планування спільно з колегами, 42% використовують розробки з інтернет-сайтів і блогів, 35% респондентів опираються на досвід, запозичений у колег. Переважна більшість педагогів (67%) розробляють календарно-тематичні плани під час спільної роботи з колегами.

  Традиційним є обговорення календарно-тематичних планів на засіданнях педагогічних спільнот, у колі колег - які є ініціаторами з розроблення документу та прогнозування очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності школярів.

  У змісті календарно-тематичного  планування всіх навчальних предметів  передбачені види  робіт,  які спрямовані  на  оволодіння учнями ключовими компетентностями та спільними для них уміннями, вказані форми й методи, які сприяють розвитку творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів.

     У планах з предмета математики передбачено теми, які сприяють розвитку таких компетентностей, як інформаційно-комунікативна (робота з різними джерелами інформації, презентація результатів досліджень), математична  (розв'язування задач, побудова графіків і діаграм),  загальнокультурна (вивчення історії математики, використання математичних знань у повсякденному житті) компетентності.

  Задля розвитку компетентних мовців на уроках української мови вчителі практикують нові види роботи, як-от: написання твору (есе) на основі власного досвіду, роботу з найбільш авторитетними мовними онлайн-словниками, особливостям спілкування в інтернет-просторі, сучасному молодіжному середовищі,  протистояння маніпулятивним впливам, пропагування висловів відомих українців на білбордах, у рекламі. Актуальними та наближеними до життя є такі розвитки мовлення: «Маніпуляції у спілкуванні», «Суперечка і сварка», «Безпечна поведінка в цифровому просторі», «Поняття академічної доброчесності», «Електронний лист», «Факти та судження. Достовірність і недостовірність інформації» тощо.

   У змісті уроків з предмета історія України звернено увага не лише на засвоєння знань, а  й указано методи й прийоми, що сприяють розвитку ключових компетентностей, необхідних для успішного життя школярів у суспільстві: спілкування державною мовою (проведення дискусій та дебатів, написання есе та статей, виступи з повідомленнями), математична компетентність (робота з хронологією, визначення хронологічної послідовності подій, розв'язування задач історичного змісту), інформаційно-комунікативна компетентність (пошук інформації з різних джерел, використання інформаційно-цифрових технологій для створення постерів, інфографік, презентацій), соціальна та громадянська компетентність (передбачена робота в команді, висловлення власних думок та суджень, вивчення різних точок зору на історичні події та інше), підприємливість та ініціативність (розробка проєктів, вирішення проблем, генерування нових ідей), екологічна грамотність (вивчення впливу історичних подій на довкілля, визначення екологічних проблем, пошук шляхів вирішення екологічних проблем), охорона здоров'я (вивчення історії медицини, визначення факторів, що впливають на здоров'я людей, формування здорового способу життя), громадянська відповідальність (вивчення історії боротьби за свободу та незалежність, визначення цінностей українського народу, формування активної громадянської позиції), креативність та критичне мислення (творче осмислення історичних подій).

     Реалізація компетентнісного змісту в календарно-тематичному плануванні уроків іноземних мов в основному передбачає роботу над формуванням: комунікативної компетентності (завдання, які передбачають спілкування з однокласниками: діалоги, рольові ігри, дискусії), мовної компетентності (практикуми з граматики, лексики та вимови), соціокультурної компетентності (завдання, які знайомлять учнів з культурою країни мови (читання текстів про культуру, перегляд відео, виконання проєктів)), навчання впродовж життя (завдання, які навчають учнів самостійно вивчати мову (ведення словника, пошук інформації в інтернеті, використання мовних ресурсів)).

  На уроках освітньої галузі «Природознавство» дієвими методами роботи є дослідницький, проєктний методи, проблемне навчання. Їх зміст відображений у календарно-тематичному плануванні вчителів під час проведення лабораторних, практичних робіт, дослідницьких практикумів, проєктів.  У змісті тем навчальних занять містяться завдання з формування: пізнавальної компетентності (вивчення теорії та законів природи, аналіз даних та формулювання висновків), практичної компетентності (розробка та втілення проєктів, використання наукових знань для вирішення проблем), комунікативної компетентності (участь у дискусіях та диспутах з природничих питань, презентація результатів досліджень), інформаційно-комуні-кативної  компетентності (пошук інформації в різних джерелах, критичний аналіз та оцінка повідомлень, використання фактів та тверджень для вирішення задач), соціокультурної компетентності (вивчення ролі науки для суспільства, обговорення етичних проблем, пов'язаних з наукою, виховання відповідального ставлення до довкілля).

  Обов’язковою передумовою успішного виконання навчальної програми з інфор-матики є практична діяльність учнів з індивідуальним доступом кожного до роботи за персональним комп’ютером. У календарно-тематичних плануваннях учителів перед-бачено зміст практичних завдань зі створення інформаційних ресурсів, що є резуль-татом виконання компетентнісних завдань, які передбачають:  застосування на прак-тиці отриманих знань та навичок; розвиток предметних та ключових компетентностей учнів;  спрямованість  на вирішення завдань з реального життя, інтеграцію з іншими предметами; активне навчання та творчість; розгляд цінності інновацій як в освіті, так і в технологіях; стимулювання до дискусій, обговорення, пошуку різноманітних дже-рел інформації; сприянню уміння знаходити підтвердження власних думок, дій і переконань через факти та в змодельованих ситуаціях.

   Під час планування навчального процесу з технологій учителі самостійно формують  теми, які учням необхідно засвоїти для опанування обраних модулів, зважаючи на всі етапи виготовлення об’єктів проєктування. Педагоги враховують обов’язкові результати навчання школярів  і передбачають зміст уроків, де учень формулює ідею та втілює задум у готовий продукт за алгоритмом проєктно-техноло-гічної діяльності; творчо застосовує традиційні та сучасні технології; ефективно вико-ристовує техніку, технології та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу; турбується про власний побут, задоволення своїх потреб та потреб інших осіб. У змісті занять переважно  передбачені творчі завдання із проєктування та виготовлення корисних і естетичних виробів побуту.

    Навчальна програма з предмету фізична культура побудована за модульною системою (інваріантна (обов’язкова) та варіативна складові). У календарно-тематичному плануванні учителів вказаний зміст уроків з опанування теоретико-методичних знань та загальної фізичної підготовки учнів. Робота над модулями відображає три рівні навчання:  сприйняття, осмислення й запам'ятовування; застосування знань, вмінь, навичок за зразком; застосування знань, вмінь, навичок у новій ситуації.  У змісті кожного уроку  є теми з вивчення теоретико-методичних знань, завдання із загальної фізичної підготовки  та робота над опануванням 3-х модулів.

   У календарно-тематичному плануванні уроків освітньої галузі «Мистецтво» передбачені завдання з формування в учнів ключових та предметних компетентностей: мистецька компетентність (вивчення різних видів мистецтва (образотворче, музичне, театральне тощо), аналіз творів мистецтва з точки зору їхньої форми, змісту та стилю, ознайомлення з історією мистецтва та його видатними представниками), творча компетентність (виконання практичних завдань з різних видів мистецтва, розробка та втілення власних творчих проєктів, експериментування з різними матеріалами та техніками), інформаційно-комунікативна компетентність (пошук інформації про мистецтво в різних джерелах, написання рецензій на твори мистецтва, презентація своїх творчих проєктів), соціокультурна компетентність (вивчення мистецтва різних культур, розуміння зв'язку між мистецтвом та суспільством, виховання поваги до різноманітних культурних об’єктів, образів).

    У вчителів, які викладають у 7-9 класах та здійснюють навчання за Державним стандартом базової загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.112011 р. № 1392), у календарно-тематичних планах доцільним є зазначення наскрізних змістових ліній, що передбачають зміст інтеграції теми вивчення із формування навичок життєво необхідних компетентностей учнів (економічна безпека та сталий розвиток, громадянська відповідальність, підприємливість, фінансова грамотність, здоров’я та безпека).

   Під час складання плануванняуроківдля 5-6 класах Нової української школи (відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 30.09. 2020 р. № 898)) учителями враховані пропозиції авторів модельних програм. За їхніми рекомендаціями, які мають модульну структуру, обраний зміст вивчення тем з комплексним обґрунтуванням методів, принципів та очікуваних результатів навчання. Розробниками запропоновано детальний перелік тем, які вивчатимуться протягом уроку, перелік ключових понять, теорій, законів та принципів, які доцільно розглянути на занятті, завдань та активностей, що будуть використовуватися для досягнення цілей навчання, перелік необхідних матеріалів, обладнання та ресурсів для проведення уроку, опис методів та критеріїв оцінювання результатів навчання.

   Переваги у використанні календарно-тематичного планування, яке пропонують автори модельних програм, вагомі. Це допомагає вчителю організувати навчальний процес, забезпечує чітку структуру та послідовність вивчення матеріалу, допомагає сфокусуватися на досягненні цілей навчання,  передбачити необхідні ресурси та обладнання, сприяє кращому розумінню учнями навчального матеріалу, допомагає їм організувати свою роботу.

    Деякі автори пропонують розробку тематичних блоків (об'єднання тем, які логічно пов'язані між собою), використання різних методів навчання (лекції, семінари, практичні заняття, дослідницькі проєкти, дискусії тощо), застосування інтерактивних методів навчання (ігри, вікторини, мозкові штурми, кейси тощо), включення завдань для самостійної роботи (додаткові завдання для учнів, які хочуть поглибити свої знання), використання рубрик оцінювання (чіткі критерії оцінювання знань, умінь та навичок учнів).

    До планування авторів модельних програм, рекомендацій щодо проведення уроків звертається більшість учителів. Основними критеріями  корегування їхнього змісту  є особливості  та рівень навченості кожного класу.

  Календарно-тематичне планування учителів початкових класів спрямоване на реалізацію Державного стандарту початкової освіти та складене на основі типової освітньої програми для учнів 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої  освіти, розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна, освітньої програми «Інтелект України» та інноваційного освітнього проєкту «Я дослідник 2.0» Сінгапурська математика. Педагогічні працівники, які планують освітній процес за освітніми програмами, що не є типовими, використовують навчально-методичне забезпечення, що реалізує ці програми.

   Учителі самостійно визначають послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи послідовність змісту в обраному підручнику та можливості учнів класу. Гнучкість календарно-тематичного плану дає можливість змінювати терміни опрацювання програмових тем відповідно до результатів засвоєння навчального матеріалу. Задля цього використовують резервний час програм. Протягом навчального року педагоги виділяють години для застосування діяльнісного, інтегрованого, проєктного підходів компетентнісного навчання, тому передбачають проведення екскурсій, дослідницько-пізнавальних  проєктів, практич-них робіт, інтегрованих занять, навчальних ігор. Щодо планування  діагностувальних робіт, їх кількість  та способів фіксації результатів перевірки вчителі  використовують зазначені позиції в документах: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 №813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”, лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 №1/9530-22 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році».

    Зміст календарно-тематичних планів та їх відповідність навчальним програмам розглядається на засіданнях педагогічних спільнот освітніх галузей та погоджується заступником директора з навчальної роботи (завідувачами філій). Двічі на рік, у вересні та січні (на початку навчальних семестрів),  здійснюється перевірка відповідності їх ведення.

    За підсумками  навчального  року,  вчителі  самостійно  або  спільно  з  колегами  аналізують результативність календарно-тематичного планування, визначають напрямки вирішення проблем, які виникали під час  його використання протягом навчального року, уносять пропозиції та необхідні корективи.

 

Пропозиції:

1. Педагогам планувати свою професійну діяльність відповідно до навчальних програм та освітньої програми ліцею, у змісті календарно-тематичного планування з предметів передбачувати  очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.

2. Враховувати рекомендації авторів модельних програм для підготовки та проведення навчальних занять, уроків адаптаційного циклу (5-6 класи) Нової української школи.

3. Використовувати гнучкість календарно-тематичного планування з урахуванням очікуваних результатів навчання для доопрацювання матеріалу та компенсації освітніх втрат.