Самооцінювання

Довідка про результати вивчення

 

     Вивчення роботи педагогічних колективів ліцею з проблеми формування ключових компетентностей і наскрізних вмінь здобувачів освіти відбувалося шляхом спостережень під час відвідування навчальних занять, вивчення системи роботи вчителів із забезпечення стійкої мотивації  школярів до освітньої діяльності, визначення рівнів сформованості в дітей предметних  та життєвих компетенцій, організації обмінів досвідом роботи з використання засобів навчального предмета у сприянні формування ключових компетентностей, що зокрема і підвищують пізнавальний інтерес до навчання.

 Серед принципів навчання, на яких ґрунтується формування ключових компетентностей школярів, педагоги ліцею та філій надають перевагу тим, що мають акцент не на засвоєнні знань, а на розвитку вмінь використовувати їх у практичній діяльності, містять цінність і необхідність у подальшому застосуванні в житті (компетентнісний підхід), забезпечують активну діяльність, дослідження, проєктування, роботу над проблемними завданнями (діяльнісний підхід), враховують індивідуальні особливості та потреби кожного здобувача освіти (особистісно орієнтований підхід), сприяють інтеграції знань та вмінь з різних навчальних предметів.

     Для формування ключових компетентностей учителі використовують різні методи та технології: інтерактивні методи (дискусії, проєкти, рольові ігри, дидактичні ігри), проблемне навчання (здобувачі освіти вчаться вирішувати проблемні завдання, шукати оптимальні шляхи їх вирішення), інформаційно-цифрові технології  (для пошуку інформації, спілкування, проєктування).   Під час проведення навчальних занять вчителі обирають форми роботи, спрямовані на творчу, аналітичну роботу учнів (критичне мислення, пошукова робота, простеження причинно-наслідкових зв’язків;  робота в групі, команді тощо).

    Незалежно від предмета і технологій, учителі планують уроки таким чином, щоб здобувачі освіти не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а протягом заняття запитували, досліджували, розв’язували, творили, заперечували, співставляли, інтепретували та дебатували.

  Атмосфера ефективного діалогу з питань застосування  освітніх технологій, спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти, прослідковується у системі професійної співпраці. У ліцеї та філіях організовано роботу 9 методичних угрупувань освітніх галузей (учителів української мови, української та зарубіжної літератур, іноземних мов, математики, фізики та інформатики, суспільних дисциплін, природничих наук, фізичної культури, естетичних предметів та трудового навчання, фізичної культури, початкових класів, вихователів груп продовженого дня, асистентів учителів).  На засіданнях педагогічних спільнот постійно розглядаються питання щодо планування учителями своєї діяльності з проблеми формування ключових компетентностей школярів, використання сучасних освітніх підходів до організації якісного освітнього процесу. Робота переважно відбувалася в дискусійних формах, неформальних зустрічах та обмінах досвідом. 

    Узагальнена інформація роботи вчителів початкових класів педагогічних колективів Молдовської, Межирічківської, Троянської філії та учителів ліцею з обміну досвідом з використання ефективних методик, технологій інтеграції навчального змісту викладання предметів. Заслуговують на увагу напрацювання педагогів із забезпечення формування ключових компетентностей:

• «Підприємливість і фінансова грамотність» (Лариса Войченко, Межирічківська філія);

• «Інноваційність» (Лариса Войченко, Межирічківська філія);

• «Спілкування державною мовою» (Лілія Дудар, ліцей; Валентина Годованюк, ліцей; Наталія Черевична, Межирічківська філія; Оксана Демченко, ліцей);

• «Екологічна грамотність і здорове життя» (Тетяна Лавренюк, Межирічківська філія; Олена Горюн, ліцей);

• «Інформаційно-цифрова компетентність» (Тетяна Лавренюк, Межирічківська філія);

• «Уміння вчитись упродовж життя» (Тетяна Бучацька, ліцей; Олена Миндаль, ліцей; Тетяна Лавренюк, Межирічківська філія);

• «Математична грамотність» (Світлана Ладика, Межирічківська філія; Валентина Коломійчук, ліцей);

• «Обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури» (Ірина Сорока, ліцей; Світлана Ладика, Межирічківська філія).

• «Компетентності в природничих науках і технологіях» (Лариса Войченко, Межирічківська філія);

• «Соціальна та громадянська компетентності» (Наталія Черевична, Межирічківська філія).

    Над обміном досвідом з практичної реалізації компетентнісного підходу працювали вчителі початкових класів Троянської, Молдовської  філій та Ємилівської філії №2: Ольга Говорун, Марина Масна, Олена Левковська, Наталія Глобенко, Олена Масна, Марина Король, Наталія Пугач.

    Виконуючи Державний стандарт початкової освіти, учителі постійно працюють  над  формуванням не лише знань, а й ключових компетентностей школярів, готують дітей до самостійного життя в майбутньому. Більшість завдань містять елементи інтеграції. Предметні межі зникають, коли вчителі заохочують учнів знаходити зв’язок між дисциплінами й спиратися на знання й навички з декількох предметних областей. Чітко простежується інтеграція під час проведення підсумкових та нестандартних уроків. У виборі структури таких занять учителі орієнтуються на зміст матеріалу, рівень підготовки класу, вікові особливості учнів, складність матеріалу і на свої можливості як учителя.

    Реалізація компетентнісного підходу не можлива без ефективного інструментарію. Популярними є методики «Щоденні 3», LEGO, кейс-технології, проєктні, ігрові технології, проблемно-пошукові методи. Таке навчання допомагає розвивати логіку, самостійність, креативність, уміння мислити нестандартно та критично оцінювати і розв’язувати  проблемні ситуації.

  У жовтні-січні проведено відкрите практичне заняття «Використання освітніх технологій, спрямованих  на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями». Для учителів ліцею та філій було організовано обмін досвідом роботи з диференціації вправ із підручників на предмет надання пропозицій альтернативних завдань з теми, які сприяють формуванню  та розвитку інших компетентностей (наскрізних умінь). Цікаві підходи запропонували педагоги ліцею, Молдовської філії та Голованівської філії ім. Г.В.Міклея: Оксана Оцабрик, Інна Теліга, Наталія Гереженовська, Вікторія Хом’як, Наталія Кравцан, Валентина Грицюк, Любов Непомяща, Анастасія Петрова, Валентина Кліманова, Алла Шевчук, Олег Коверко, Сергій Магльований, Лариса Пахолюк, Анна Валько, Таміла Бербер, Дарія Генсіцька, Антоніна Пилипчак, Тетяна Фенюшина.

   Усі педагогічні працівники формують у здобувачів освіти ключову компетентність «Спілкування державною мовою», формування інших ключових компетентностей відбувається у тих випадках, коли вони близькі до змісту навчального предмета. Більшість педагогів формують такі ключові компетентності як навчання впродовж життя (73%), інформаційно-комунікаційна компетентність (62 %), екологічна грамотність і здорове життя (70%). При цьому потрібно зауважити, що вчителі не часто готують завдання, проблемні ситуації для  розвитку та формування культурної  компетентності, математичної грамотності, компетентностей для розвитку ініціативи та підприємливості. Окрім уроків недостатньо приділяється увага формуванню таких компетентностей Нової української школи, як спілкування іноземною мовою та  компетентності в галузі математичних наук.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

     Проблеми впровадження та реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі були неодноразово обговорені на засіданнях педагогічної ради закладу. Чинними є управлінські рішення з питань:

• «Про мовленнєвий розвиток дошкільників як запорука формування інтелектуально-успішних школярів» (протокол від 16.01.2021 року №10);

• «Про організацію освітнього процесу в проєктному класі ліцею (освітня програма науково-педагогічного проєкту «Інтелект України») (протокол від 16.01.2021 року №10);

• «Про компетентнісні завдання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у частині надання природничо-екологічних наскрізних умінь» (протокол від 23.03.2021 року №15);

•  «Про моніторинг навичок читання» (протокол від 29.10.2021 року №4);

• «Про нові підходи до оцінювання знань та набутих компетентностей учнів Нової української школи» (протокол від 18.01.2023 року №9);

• «Про розвиток медіакомпетентностей педагогічних працівників та медіаграмотності здобувачів освіти» (протокол від 18.01.2023 року №9);

• «Про генерування та реалізацію нових ідей, освітніх проєктів в рамках розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (протокол від 29.03.2023 року №17);

•  «Про освітні втрати і сутність, причини, наслідки та шляхи подолання» (протокол від 10.01.2024 року № 11 ).

      Під час самооцінювання були виокремлені ефективні практики в роботі педагогічних працівників, а також обговорені проблеми, які виникають під час  застосування компетентнісного підходу до навчання у всіх навчальних закладів ліцею:
Голованівський ліцей ім. Т.Г.Шевченка

Рівень самооцінювання критерію: достатній.

Методи опрацювання та вивчення критерію:

1. Спостереження за навчальними заняттями.

2. Виступи з обміну досвідом роботи на засіданнях професійних спільнот.

3. Консультації з доповідачами засідань педагогічних рад.

4. Практичне заняття з пошуку ефективних альтернативних вправ до завдань з підручників, що сприяють розвитку та поглибленню ключових предметних компетентносте.

5. Опитування-ранжування ключових компетентностей.

6. Звіти  про підвищення кваліфікації з популяризації ефективних технологій (методів), які сприяють реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів у викладанні навчальних предметів: проєктні та ігрові технології, технології розвитку критичного мислення, ІКТ, інтерактивні, проблемно-пошукові методи навчання.

Проблеми, які потребують вирішення або рекомендації для покращення:

1. Реалізовувати компетентнісний підхід в освітньому процесі через розроблення творчих, аналітичних завдань, упровадження сучасних інформаційно-цифрових технологій під час організації навчальних занять.

2. Сприяти формуванню ключових компетентностей  не лише у випадку, якщо вони близькі до змісту навчального предмета.

3. Учителям-предметникам розробити систему оцінювання, що ґрунтуватиметься на компетентнісному підході.

3. Підвищення кваліфікації з опанування сучасних освітніх технологій, практик, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями.

4. Сприяти поширенню педагогічними працівниками їхнього професійного досвіду на фахових інформаційних ресурсах.

Красногірська філія

Рівень самооцінювання критерію: достатній.

Методи опрацювання та вивчення критерію:

1. Вивчення документації на встановлення відповідності планування освітнього процесу щодо навчальних програм.

2. Спостереження доцільності планування різних видів діяльності на уроці.

Проблеми, які потребують вирішення або рекомендації для покращення:

1. Педагогічним  працівникам простежувати  розвиток критичного мислення учнів, уміння робити висновки, самостійно ухвалювати рішення під час проведення навчальних занять.

2. Використовувати на уроках форми та  методи роботи, спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної діяльності учнів.

Клинівська філія

Рівень самооцінювання критерію: достатній.

Методи опрацювання та вивчення критерію: бесіди, опитування, обмін досвідом

Проблеми, які потребують вирішення або рекомендації для покращення: підвищення кваліфікації з набуття компетентностей проведення рефлексії та аналізу результатів педагогічної діяльності.

Межирічківська філія

Рівень самооцінювання критерію: достатній.

Методи опрацювання та вивчення критерію: опис досвіду роботи вчителя

Проблеми, які потребують вирішення або рекомендації для покращення:

1. Сприяти підвищенню мотивації учнів до навчання.

2. Формувати навички  у дітей працювати самостійно без постійної підтримки та допомоги учителя.

3. Активізувати роботу з обдарованими учнями, здійснювати підготовку їх до участі в олімпіадах та конкурсах.

4. Використовувати диференційовані контрольні роботи та домашні завдання з метою підвищення результативності навчальних досягнень школярів.

5. Навчати дітей переборювати труднощі під час засвоєння навчального матеріалу.

6. Працювати над розвитком словникового запасу та мовлення учнів.

7. Розвивати в дітей здатність до самооцінки своєї роботи та вчасно звертати увагу на типові помилки.

8. Здійснювати зворотний зв’язок учителя з батьками з метою підвищення якості навчальної діяльності дітей.

Голованівська філія ім. Г.В.Міклея

Рівень самооцінювання критерію: достатній.

Методи опрацювання та вивчення критерію: бесіда, обмін досвіду

Проблеми, які потребують вирішення або рекомендації для покращення:

1. Підвищення кваліфікації вчителів у сфері викладання ключових компетентностей.

2. Створення спільнот практики, де педагогічні працівники могли б ділитися своїм досвідом та отримувати підтримку.

Троянська філія

Рівень самооцінювання критерію: потребує покращення.

Методи опрацювання та вивчення критерію: спостереження за навчальними заняттями, обговорення питання на засіданні спільноти вчителів початкових класів.

Проблеми, які потребують вирішення або рекомендації для покращення: педагогам формувати та розвивати під час навчальних занять компетентності, які пов’язані з критичним мисленням, екологічною безпекою, сталим розвитком та громадянською відповідальністю.

Молдовська філія

Рівень самооцінювання критерію: потребує покращення.

Методи опрацювання та вивчення критерію:

1. Спостереження за навчальними заняттями.

2. Обговорення питання на засіданні педагогічної ради.

3. Обмін та поширення досвіду

4. Самоаналіз

Проблеми, які потребують вирішення або рекомендації для покращення:

1. Брак сучасного програмного забезпечення, інформаційно-довідкових програм для підтримки проведення уроків ЯДС.

2. Під час організації освітнього процесу поєднувати різні технології, творчий підхід до використання кожної з них.

3. Систематично підвищувати кваліфікацію з цього питання.

Шепилівська філія

Рівень самооцінювання критерію: достатній.

Методи опрацювання та вивчення критерію: спостереження за навчальними заняттями.

Проблеми, які потребують вирішення або рекомендації для покращення: вивчати позитивний практичний досвід педагогів, які впроваджують особистісно орієнтований та компетентнісний підходи.

​

 Питання формування педагогами ключових компетентностей учнів потребує вдосконалення. За результатами самооцінювання рівень дотримання та виконання вимоги є достатній.

 

Рекомендації:

1. Створення спільнот практики, де педагогічні працівники могли б ділитися своїм досвідом та отримувати підтримку.

2. Реалізовувати компетентнісний підхід в освітньому процесі через розроблення творчих, аналітичних завдань, упровадження сучасних інформаційно-цифрових технологій під час організації навчальних занять.

3. Сприяти формуванню ключових компетентностей  не лише у випадку, якщо вони близькі до змісту навчального предмета.

4. Учителям-предметникам розробити систему оцінювання, що ґрунтуватиметься на компетентнісному підході.

5. Підвищення кваліфікації з опанування сучасних освітніх технологій, практик, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями.

6. Сприяти поширенню педагогічними працівниками їхнього професійного досвіду на фахових інформаційних ресурсах.

​